чистьоха
ЧИСТЬОХА, и, ч. і ж., розм. Винятково охайна людина; чепурун, чепуруха. [Мордовець:] Хм! А що ж сама земля нам дасть - грязюку? [Шевченко:] Скажіть - яка чистьоха! Він землі боїться! Неба йому треба! (Тич., І, 1957, 325); - А що? Йди до неї,- сказав Вірний,- квартира путня, молодиця чистьоха (Логв., Літа.., 1960, 114).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чистьоха | чистьохи |
Родовий | чистьохи | чистьох |
Давальний | чистьосі | чистьохам |
Знахідний | чистьоху | чистьох |
Орудний | чистьохою | чистьохами |
Місцевий | на/у чистьосі | на/у чистьохах |
Кличний | чистьохо | чистьохи |