ідеаліст
ІДЕАЛІСТ, а, ч. 1. Послідовник ідеалістичної філософії. Домарксівські мислителі були матеріалістами лише в галузі природи, а щодо суспільних явищ залишались ідеалістами (Наука.., 8, 1959, 43).
2. Людина, яка здатна безкорисливо служити будь-якій справі, не шукає для себе ніяких переваг або вигід у чому-небудь. Іван не зважав па клопітливі міркування свого меркантильного свата. Противно до Максима був Іван характером не практик, а ідеаліст.. Його непокоїло майбутнє рідного сина (Смолич, Мир.., 1958, 40); [Стьопа:] Ви тільки що запевняли Валю, ніби Платон Іванович безнадійний ідеаліст (Корн., I, 1955, 86).
3. Той, хто схильний прикрашати дійсність; мрійник. - Бідний ідеаліст! Він не знає, що, поки тираном є любов і нічого іншого, поти тиранія та не може бути нещастям (Фр., II, 1950, 322).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ідеаліст | ідеалісти |
Родовий | ідеаліста | ідеалістів |
Давальний | ідеалістові, ідеалісту | ідеалістам |
Знахідний | ідеаліста | ідеалістів |
Орудний | ідеалістом | ідеалістами |
Місцевий | на/у ідеалісті, ідеалістові | на/у ідеалістах |
Кличний | ідеалісте | ідеалісти |