інкримінований
ІНКРИМІНОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп.і мин. ч. до інкримінувати. Фатальне число [газети] .. вийшло нарешті по тригодинному спізненню і з пропущенням усіх інкримінованих уступів (Фр., IV, 1950, 171); // інкриміновано, безос. присудк. сл. Уже було проведено допит свідків.., але те, що було інкриміновано обвинуваченим, не вияснювалось, а ще більше заплутувалось (Кол., Терен.., 1959, 272).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | інкримінований | інкримінована | інкриміноване | інкриміновані |
Родовий | інкримінованого | інкримінованої | інкримінованого | інкримінованих |
Давальний | інкримінованому | інкримінованій | інкримінованому | інкримінованим |
Знахідний | інкримінований, інкримінованого | інкриміновану | інкриміноване | інкриміновані, інкримінованих |
Орудний | інкримінованим | інкримінованою | інкримінованим | інкримінованими |
Місцевий | на/у інкримінованому, інкримінованім | на/у інкримінованій | на/у інкримінованому, інкримінованім | на/у інкримінованих |