інституціоналізм
ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ, -у, ч. 1. Економічне вчення, яке базується на вивченні людей, інститутів управління та права, суспільства; приділяє основне значення ролі, яку відіграють інститути в галузі прийняття й спрямованості економічних рішень, їх ефективності та економічної діяльності взагалі. 2. Один з напрямів державознавства і правознавства 20-го ст., що вважає "інституцію" (сім'ю, партію, державу тощо) основою розгляду проблем суспільства, держави і права.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інституціоналізм | інституціоналізми |
Родовий | інституціоналізму | інституціоналізмів |
Давальний | інституціоналізмові, інституціоналізму | інституціоналізмам |
Знахідний | інституціоналізм | інституціоналізми |
Орудний | інституціоналізмом | інституціоналізмами |
Місцевий | на/у інституціоналізмі | на/у інституціоналізмах |
Кличний | інституціоналізме | інституціоналізми |