інструментальник
ІНСТРУМЕНТАЛЬНИК, а, ч. Слюсар, що виготовляє інструменти (у 1, 2 знач.). Інструментальники не тільки добилися підвищення продуктивності праці, а й поліпшили інші техніко-економічні показники (Рад. Укр., 2.Х 1959, 1).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інструментальник | інструментальники |
Родовий | інструментальника | інструментальників |
Давальний | інструментальникові, інструментальнику | інструментальникам |
Знахідний | інструментальника | інструментальників |
Орудний | інструментальником | інструментальниками |
Місцевий | на/у інструментальнику, інструментальникові | на/у інструментальниках |
Кличний | інструментальнику | інструментальники |