шкарбанці
ШКАРБАНЦІ, ів, мн. (одн. шкарбанець, нця, ч. ), розм. Зменш.-пестл. до шкарбани. Горе та каторжна робота висушили молодицю, що не впізнати у ній колись моторної веселухи.. І працювала ж, не розгинаючись - бо п'ятеро ж у неї, і всім давай, і всім треба настарчити - тому штанці, тому шкарбанці, а тому свитину (Речм., Весн. грози, 1961, 45).
шкарбанець
ШКАРБАНЕЦЬ див. шкарбанці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шкарбанець | шкарбанці |
Родовий | шкарбанця | шкарбанців |
Давальний | шкарбанцеві, шкарбанцю | шкарбанцям |
Знахідний | шкарбанець | шкарбанці |
Орудний | шкарбанцем | шкарбанцями |
Місцевий | на/у шкарбанці | на/у шкарбанцях |
Кличний | шкарбанцю | шкарбанці |