навивка
НАВИВКА, и, ж. 1. Те саме, що навивання. Під час навивки дротові надається попереднє натягнення (Наука.., 2, 1955, 10).
2. Предмет, навитий на що-небудь. З рояльного дроту в механічному цеху виготовляють струни - від дискантових до басових, частина яких має навивку двох рядів канителі з найтоншої міді (Наука.., 4, 1961, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | навивка | навивки |
Родовий | навивки | навивок |
Давальний | навивці | навивкам |
Знахідний | навивку | навивки |
Орудний | навивкою | навивками |
Місцевий | на/у навивці | на/у навивках |
Кличний | навивко | навивки |