надлітати
НАДЛІТАТИ, аю, аєш, недок., НАДЛЕТІТИ, лечу, летиш, док., розм. Летючи, прибувати куди-небудь, з'являтися десь. Дід, плетучи кошик, наче духом вгадає, що рій надлітає, і йде його накривати... (Вовчок, І, 1956, 340); 3 бурого неба починають ліниво надлітати пухнасті пластинки снігу (Вільде, Повнол. діти, 1960, 132); Надлетіли гуси з броду. Сколотили мені воду (Чуб., V, 1874, 90); Із-за лісу надлетіла біла хмара снігу (Коб., І, 1956, 552); Наче моря дух солоний. Жагучий вітер надлетів (Рильський, II, 1956, 12); // Швидко підбігати, підходити або під'їжджати до кого-, чого-небудь. Нарешті й король Казимир надлетів Побачить лицарське буяння. Так поле криваве яснішому гнів Змінило на тяжке зітхання (Стар., Поет. тв., 1958, 223); // Поширюючись, доноситися до кого-небудь. Сидить Микула на землі з козаками, думає свої думки та слухає, чи не надлетить з темного поля крик такий, що мертвих збудить (Мик., Вибр., 1956, 536).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надлітаю | надлітаємо |
2 особа | надлітаєш | надлітаєте |
3 особа | надлітає | надлітають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надлітатиму | надлітатимемо |
2 особа | надлітатимеш | надлітатимете |
3 особа | надлітатиме | надлітатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | надлітав | надлітали |
Жіночий рід | надлітала | |
Середній рід | надлітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | надлітаймо | |
2 особа | надлітай | надлітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | надлітаючи | |
Минулий час | надлітавши |