світанковий
СВІТАНКОВИЙ, а, е. Прикм. до світанок 1. Над розквітлою землею, над усім світом мерехтливо яріли достиглі світанкові зорі (Коз., Листи.., 1967, 278); Ми роззулись і пішли берегом босі, хоча ночі стояли холодні, і ноги студила колюча світанкова роса (Мур., Бук. повість, 1959, 25); Крізь дим, і вогонь, і негоду в похмурий світанковий час до наших окопів зі сходу пробився моторний баркас (Уп., Вітчизна миру, 1951, 71); * Образно. Література України прийняла до серця світанкові пісні сестри Білорусії (Мас., Життя.., 1960, 7).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | світанковий | світанкова | світанкове | світанкові |
Родовий | світанкового | світанкової | світанкового | світанкових |
Давальний | світанковому | світанковій | світанковому | світанковим |
Знахідний | світанковий, світанкового | світанкову | світанкове | світанкові, світанкових |
Орудний | світанковим | світанковою | світанковим | світанковими |
Місцевий | на/у світанковому, світанковім | на/у світанковій | на/у світанковому, світанковім | на/у світанкових |