шафка
ШАФКА, и, ж. Зменш. до шафа. Експедиторка почала перебирати листи в шафці (Фр., III, 1950, 103); Почувши дзвін рейки, Олена відклала шитво, підійшла до посудної шафки, виймає тарілки, накриває на стіл (Головко, І, 1957, 442); Зберігати різці треба в інструментальній шафці, де в кожному відділенні повинен знаходитись певний інструмент. Це допоможе в разі потреби швидко знайти його (Різальні інстр.., 1955, 101).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шафка | шафки |
Родовий | шафки | шафок |
Давальний | шафці | шафкам |
Знахідний | шафку | шафки |
Орудний | шафкою | шафками |
Місцевий | на/у шафці | на/у шафках |
Кличний | шафко | шафки |