шпигинар
ШПИГИНАР, ю, ч., заст. Скипидар. - Коли це ввечері як ухопить мене [болість]... Горенько! Я й шпигинарю, я й дьохтю - не легша, а все гірша та гірша (Л. Янов., 1,1959, 85); Так-то воно так. А все ж... Чому я таки не повіз був ні разу її [в лікарню]? Шпигинар з крамнички... всі її ліки були (Тесл., З книги життя, 1949, 80).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шпигинар | шпигинарі |
Родовий | шпигинаря | шпигинарів |
Давальний | шпигинареві, шпигинарю | шпигинарям |
Знахідний | шпигинар | шпигинарі |
Орудний | шпигинарем | шпигинарями |
Місцевий | на/у шпигинарі | на/у шпигинарях |
Кличний | шпигинарю | шпигинарі |