шпигунство
ШПИГУНСТВО, а, с. Злочинна діяльність, яка полягає в таємному збиранні відомостей або викраданні матеріалів, що становлять державну таємницю, з метою передачі їх іншій державі. Англійський уряд витрачав величезні кошти на субсидії своїм союзникам і на шпигунство у Франції (Нова іст., 1956, 89); Навіть однодумці, навіть сопільники по вбивству і шпигунству не довіряють йому, і не тому, що він найгірший, а просто до цього зобов'язує шпигунське ремесло (Стельмах, II, 1962, 357); // Вистежування, розшук. У Білій Церкві Почанівський урочисто попрощався із патріархом.. Обридло.. Почаківському це марне і безглузде шпигунство (Тулуб, Людолови, II, 1957, 390); Тринадцятирічне перебування Тичини у чернігівських духовних школах, бурсі та семінарії з їхньою схоластикою, страхом перед живою думкою, системою шпигунства і лицемірства лягли тягарем на душу вразливого юнака (Рад. літ-во, 5, 1971, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шпигунство | шпигунства |
Родовий | шпигунства | шпигунств |
Давальний | шпигунству | шпигунствам |
Знахідний | шпигунство | шпигунства |
Орудний | шпигунством | шпигунствами |
Місцевий | на/у шпигунстві | на/у шпигунствах |
Кличний | шпигунство | шпигунства |