шпуга
ШПУГА, и, ж., діал. Дерев'яна або залізна планка (перев. признач, для скріплювання дощок дверей, ставень тощо). Я., як зараз оце все бачу, пам'ятаю: такий мені страм - стіл немитий, і борщ поміж шпугами позакисав... (Кос., Новели, 1962, 103); // Залізна смуга, якою обковували скрині. З хатини крізь відчинені двері тоненькою смужкою пробивалося світло, спалахувало на мідних шпугах, якими була обкута скриня (Тют., Вир, 1964, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шпуга | шпуги |
Родовий | шпуги | шпуг |
Давальний | шпузі | шпугам |
Знахідний | шпугу | шпуги |
Орудний | шпугою | шпугами |
Місцевий | на/у шпузі | на/у шпугах |
Кличний | шпуго | шпуги |