чолобиття
ЧОЛОБИТТЯ, я, с., іст. Подання чолобитної. Гетьман Однокрил і всі його поплічники вірнопідданим чолобиттям канючать собі в царя в довічну й повну власність міста і села України (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 295).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чолобиття | |
Родовий | чолобиття | |
Давальний | чолобиттю | |
Знахідний | чолобиття | |
Орудний | чолобиттям | |
Місцевий | на/у чолобитті | |
Кличний | чолобиття |