безпорядок
БЕЗПОРЯДОК, дку, ч., рідко. 1. Те саме, що безладдя. - Прошу пробачити, товаришу Яремченко, - виправдовувався Біляєв, показуючи на кухонний безпорядок (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 11).
2. мн. безпорядки, ів. В офіційній мові дореволюційної Росії - заворушення революційного характеру.