відпочиваючий
ВІДПОЧИВАЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до відпочивати 1. На одній ілюстрації показано, як Суворов куштує солдатський обід. Відпочиваючі солдати тримають себе невимушена (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 40); // у знач. ім. відпочиваючий, чого, ч. Те саме, що відпочивальник. Відпочиваючим створюють всі умови, щоб скоріше вони набиралися сил і здоров'я, бадьорими поверталися до творчої праці (Рад. Укр., 28. ІХ 1960, 3).