вакцини
ВАКЦИНИ, -ин, мн., мед. Виготовлені зі штучно ослаблених чи вбитих мікробів, збудників інфекційних хвороб препарати, що вводяться в організм людини і тварини для активної імунізації з метою профілактики інфекційних хвороб і частково для їх лікування; їх основу складають протективні антигени живого (реплікуючі антигени), убитого корпускулярного збудника або його окремі антигенні субстанції в ізольованій, розчинній формі; основні традиційні типи вакцин: а) живі з аттенуйованих варіантів збудників або гетерологічні з антигенно схожих мікроорганізмів; б) інактивовані з убитих і в) субодиничні із зруйнованих збудників або їх компонентів; вакцини нового покоління (генно-інженерні, рекомбінатні) мають в основі реплікуючі або ізольовані антигени, отримані із застосуванням технології рекомбінантних ДНК; різні типи вакцин мають свої переваги і недоліки технологічного, імунологічного і протиепізоотичного характеру. <> Асоційовані (комплексні) вакцини – препарати, які включають декілька типів антигенів. Депонуючі вакцини – препарати, в яких антиген адсорбований на гідраті окису алюмінію (гідроокисалюмінієві), алюмінієвому галуні (галунові) або емульсований в мінеральних маслах (масляні, емульсовані або емульсінвакцини); в місці введення такої вакцини утворюється своєрідне «депо» що подовжує імунізаційний ефект. Жива вакцина – вакцина, що містить життєздатні патогенні мікроорганізми, які ослаблені до такої міри, що виключається розвиток інфекційного захворювання. Компонентні вакцини – вакцини, приготовлені з окремих компонентів мікробних клітини (рибосом, джгутиків, клітинної стінки, цитоплазми) або структурних білків вірусних частинок. Концентровані вакцини – препарати, які містять антиген в концентрованому вигляді. Культуральні вакцини – препарати, для виготовлення яких використовується вірус, вирощений в культурах тканин. Лапінізовані вакцини – препарати, для виготовлення яких використовується вірус, розмножений в організмі кроликів. Політипові (поліваріантні, поліштамові) вакцини – препарати, антигени різних серологічних типів, варіантів, які містять, штами збудників даної хвороби. Синтетичні вакцини – вакцини, антигени яких отримані шляхом хімії, синтезу, але проявляють специфічність відповідних природних антигенів; обов'язкові компоненти – носії антигену (полімерні сполуки, бичачий альбумін) і адьюванти. Субодиничні вакцини – вакцини, які містять лише структурні компоненти (субодиниці) вірусу, необхідні для розвитку імунних реакцій; абсолютно безпечні для застосування, оскільки не містять інфекційних агентів. Сухі вакцини – препарати, висушені в умовах глибокого вакууму після попереднього заморожування (ліофільна сушка) або іншим методом. Тканинні вакцини – препарати з різних тканин (кров, лімфовузли і т. п.) людей і тварин, організм яких був використаний як середовище розмноження збудника. Убиті (інактивовані) вакцини – препарати з культур мікроорганізмів, убитих нагріванням, гамма-променями або фенолом, формаліном, ацетоном, спиртом, кристал-віолетом і т.п. Фенолові вакцини (фенолвакцини) – препарати з культур мікроорганізмів, інактивованих фенолом. Формалінові вакцини (формолвакцини) – препарати, приготовлені з культур мікроорганізмів, інактивованих формаліном. Хімічні вакцини – препарати з окремих фракцій мікробних клітини, які виділені за допомогою хімічних методів і які забезпечують створення імунітету.
вакцина
ВАКЦИНА, и, ж., мед. Виготовлений із штучно ослаблених або вбитих мікробів, збудників інфекційних хвороб препарат, що вводиться в організм людини та тварини для попередження хвороб і частково для їх лікування. Радянська наука вже має на своєму озброєнні туберкульозну, поліомієлітну, віспяну, туляремійну, бруцельозну, сибіро-виразкову вакцини (Наука.., 3, 1962, 6).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вакцина | вакцини |
Родовий | вакцини | вакцин |
Давальний | вакцині | вакцинам |
Знахідний | вакцину | вакцини |
Орудний | вакциною | вакцинами |
Місцевий | на/у вакцині | на/у вакцинах |
Кличний | вакцино | вакцини |