вудило
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вудило | вудила |
Родовий | вудила | вудил |
Давальний | вудилу | вудилам |
Знахідний | вудило | вудила |
Орудний | вудилом | вудилами |
Місцевий | на/у вудилі | на/у вудилах |
Кличний | вудило | вудила |
вудити
ВУДИТИ1, джу, диш, недок., перех. Ловити вудкою рибу. [Влас:] Простудився, через те тепер і рибу не ходжу вудити (Кроп., II, 1958, 320); На Дінці я мав свій затишний куточок, де любив вудити рибу (Коп., Як вони.., 1948, 59).
@ Вудити рибу в каламутній воді - робити щось вигідне для себе, скориставшись сприятливими обставинами; Носом рибу вудити - дрімати.
ВУДИТИ2, джу, диш, недок., перех., рідко. Те саме, що закопчувати 2. І ще через одно наше місто славне: тут вудять дуже смачні шинки (Мак., Вибр., 1954, 194).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вуджу | вудимо |
2 особа | вудиш | вудите |
3 особа | вудить | вудять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вудитиму | вудитимемо |
2 особа | вудитимеш | вудитимете |
3 особа | вудитиме | вудитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вудив | вудили |
Жіночий рід | вудила | |
Середній рід | вудило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вудьмо | |
2 особа | вудь | вудьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вудячи | |
Минулий час | вудивши |