вусища
ВУСИЩА, ищ, мн. (одн. вусище, а, ч. і с. ). Збільш. до вуса 1-3. - Що за страшний був той дядько!.. Очі здорові, як у пугача, червоні вусища, як у старого кота (Н.-Лев., І, 1956, 74); [Іван Степанович:] Се ще не вуси,.. а от як виростуть, то будуть вусища! (Кроп., V, 1959, 111); Хлопчина стрічав по дорозі якогось зовсім-зовсім особливого, небаченого жука з довгими вусищами (Донч., II, 1956, 528).
вусище
ВУСИЩЕ див. вусища.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вусище | вусища |
Родовий | вусища | вусищ |
Давальний | вусищу | вусищам |
Знахідний | вусище | вусища |
Орудний | вусищем | вусищами |
Місцевий | на/у вусищі | на/у вусищах |
Кличний | вусище | вусища |