верлиока
ВЕРЛИОКА, -и, ч. Міфологічна істота, яка знищує усе живе; верлиоку змальовують, як високу однооку істоту, яка живе в лісі, з головою, вкритою шерстю; у казках виступає в образі вбивці і руйнівника, який нищить усе, що трапляється йому на шляху; у казках проти нього часто об'єднуються люди, тварини та неживі предмети; після загибелі чудовиська злі чари зникають і всі його жертви воскресають.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Верлиока | Верлиоки |
Родовий | Верлиоки | Верлиок |
Давальний | Верлиоці | Верлиокам |
Знахідний | Верлиоку | Верлиок |
Орудний | Верлиоко | Верлиоками |
Місцевий | на/у Верлиоці | на/у Верлиоках |
Кличний | Верлиоко | Верлиоки |