виниклий
ВИНИКЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до виникнути. Треба тільки завжди розрізняти органічно виниклі, потрібні неологізми від неологізмів - брязкалець, виграшок, цяцьок (Рильський, III, 1956, 75).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | виниклий | виникла | виникле | виниклі |
Родовий | виниклого | виниклої | виниклого | виниклих |
Давальний | виниклому | виниклій | виниклому | виниклим |
Знахідний | виниклий, виниклого | виниклу | виникле | виниклі, виниклих |
Орудний | виниклим | виниклою | виниклим | виниклими |
Місцевий | на/у виниклому, виниклім | на/у виниклій | на/у виниклому, виниклім | на/у виниклих |
виникнути
ВИНИКНУТИ див. виникати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виникну | виникнемо |
2 особа | виникнеш | виникнете |
3 особа | виникне | виникнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виник | виникли |
Жіночий рід | виникла | |
Середній рід | виникло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виникнімо | |
2 особа | виникни | виникніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | виникши |