ембієнт
ЕМБІЄНТ, -а, ч., муз. Музичний жанр, що включає в себе елементи цілого ряду різних стилів – джазу, нью-ейджа, електронної музики, рока, реггі, сучасної академічної музики, етномузики і навіть нойза; поділяється на класичний і електронний; в класичному використовуються шуми з навколишнього життя й акустичні інструменти; зараз широко розповсюджений електронний ембієнт – поєднання тихої обволікаючої музики без певного ритму, віддалених голосів, реверберацій та ін.; проте деякі виконавці електронного ембієнта також використовують шуми навколишнього середовища у своїх альбомах та інші прийоми класичного ембієнта.