зборки
ЗБОРКИ, рок, мн. (одн. зборка, и, ж.). Дрібні складки на тканині чи на одязі, утворені від стягування ниткою або шнуром. Він передивився кожну зборку, кожну зшивку. Як вилив вражий син! думав він і тихо усміхався (Мирний, IV, 1955, 125); Біля одних саней помітив [Сеспель] двох червонощоких, підпилих дядьків у червоних розкішних кожухах з рясними зборками позаду (Збан., Сеспель, 1961, 335).
зборка
ЗБОРКА див. зборки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зборка | зборки |
Родовий | зборки | зборок |
Давальний | зборці | зборкам |
Знахідний | зборку | зборки |
Орудний | зборкою | зборками |
Місцевий | на/у зборці | на/у зборках |
Кличний | зборко | зборки |