ЗДЕРЖАНО, розм. Присл. до здержаний 2. Тут зітхнули старі й почали нарікати. Він здержано, покірно, з похиленою на груди головою, з сумом, а вона - балакливо (Коб., І, 1956, 543); [Теофіл (до Парвуса) :] Слухай, поводься здержано, в речах будь мірний (Л. Укр., II, 1951, 503).