знакомий
ЗНАКОМИЙ, а, е, розм., рідко. Те саме, що знайомий. Усі молодиці і дівчата були там знакомі Варці, все подруги давні (Вовчок, І, 1955, 170); // у знач. ім. знакомий, мого, ч.; знакома, мої, ж. Людина, з якою хто-небудь підтримує знайомство, спілкування. Трохим тут мав знакомого і хтів було зайти відпочити (Кв.-Осн., II, 1956, 409).