кабардинці
КАБАРДИНЦІ, ів, мн. (одн. кабардинець, нця, ч.; кабардинка, и, ж. ). Народ, що живе в Кабардино-Балкарській АРСР і Карачаєво-Черкеській автономній області. Молодий кабардинець, що був заслухався Філіпова,.. винувато схиляє голову (Збан., Єдина, 1959, 304).
кабардинець
КАБАРДИНЕЦЬ див. кабардинці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кабардинець | кабардинці |
Родовий | кабардинця | кабардинців |
Давальний | кабардинцеві, кабардинцю | кабардинцям |
Знахідний | кабардинця | кабардинців |
Орудний | кабардинцем | кабардинцями |
Місцевий | на/у кабардинці, кабардинцеві | на/у кабардинцях |
Кличний | кабардинцю | кабардинці |
кабардинка
КАБАРДИНКА1 див. кабардинці.
КАБАРДИНКА2, и, ж. 1. Народний чоловічий танець, поширений на Кавказі. В'язні розступилися, утворилось посеред камери коло, і пішов по ньому вибивати кабардинку наш Сашко Коваль (Збан., Єдина, 1959, 158).
2. заст. У кавказців - смушева шапка з шестикутним верхом, оздоблена різними прикрасами. Аж ось у траві неначе іскра блиснула, і виявивсь, як із землі виріс, на вороному коні січовик, у червоному жупані, в кабардинці набакир (Стор., І, 1957, 334).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кабардинка | кабардинки |
Родовий | кабардинки | кабардинок |
Давальний | кабардинці | кабардинкам |
Знахідний | кабардинку | кабардинки, кабардинок |
Орудний | кабардинкою | кабардинками |
Місцевий | на/у кабардинці | на/у кабардинках |
Кличний | кабардинко | кабардинки |