канонік
КАНОНІК, а, ч. Католицький соборний священик. Батько наняв для них [синів] у одного латинського каноніка дві комнатки [кімнатки], осібну для кождого (Фр., III, 1950, 341); З того часу Безбородько частіше заходив до Річинських, а в містечку почали плескати, що доктор Безбородько буває в домі отця каноніка (Вільде, Сестри.., 1958, 53).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | канонік | каноніки |
Родовий | каноніка | каноніків |
Давальний | канонікові, каноніку | канонікам |
Знахідний | каноніка | каноніків |
Орудний | каноніком | каноніками |
Місцевий | на/у каноніку, канонікові | на/у каноніках |
Кличний | каноніку | каноніки |