каракалпаки
КАРАКАЛПАКИ, ів, мн. (одн. каракалпак, а, ч.; каракалпачка, и, ж. ). Корінне населення Каракалпацької АРСР, що розмовляє мовою, яка належить до тюркської сім'ї мов. До тюрків також належать осілі в основному після приєднання до Росії, а значною мірою уже в радянський час туркмени, киргизи, каракалпаки (Ек. геогр. СРСР, 1957, 363); Берег тут був пустельний, але вдалині вночі ледве помітно блищали вогники - то були стійбища каракалпаків (Тулуб, В степу.., 1964, 402).
каракалпак
КАРАКАЛПАК див. каракалпаки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | каракалпак | каракалпаки |
Родовий | каракалпака | каракалпаків |
Давальний | каракалпакові, каракалпаку | каракалпакам |
Знахідний | каракалпака | каракалпаків |
Орудний | каракалпаком | каракалпаками |
Місцевий | на/у каракалпаку, каракалпакові | на/у каракалпаках |
Кличний | каракалпаку | каракалпаки |