кеглі
КЕГЛІ, ів, мн. (одн. кегля, і, ж. і рідко кегель, гля, ч. ). 1. Гра, що полягає в збиванні кулею дерев'яних стовпчиків, розташованих у певному порядку. Тополя повиточував кулі для крокету й кеглів (Бойч., Молодість, 1949, 296).
2. Дерев'яні або синтетичні стовпчики для цієї гри. Розставляти кеглі.
кегель
КЕГЕЛЬ див. кеглі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кегель | кеглі |
Родовий | кегля | кеглів |
Давальний | кеглеві, кеглю | кеглям |
Знахідний | кегель | кеглі |
Орудний | кеглем | кеглями |
Місцевий | на/у кеглі | на/у кеглях |
Кличний | кеглю | кеглі |
кегля
КЕГЛЯ див. кеглі.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кегля | кеглі |
Родовий | кеглі | кеглів |
Давальний | кеглі | кеглям |
Знахідний | кеглю | кеглі |
Орудний | кеглею | кеглями |
Місцевий | на/у кеглі | на/у кеглях |
Кличний | кегле | кеглі |
кегль
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кегль | кеглі |
Родовий | кегля | кеглів |
Давальний | кеглеві, кеглю | кеглям |
Знахідний | кегль | кеглі |
Орудний | кеглем | кеглями |
Місцевий | на/у кеглі | на/у кеглях |
Кличний | кеглю | кеглі |