конкорданція
КОНКОРДАНЦІЯ, -ї, ж. 1. Реєстр слів до тексту із зазначенням місця кожного з них у цьому тексті. 2. Біблійна симфонія; книга, у якій зібрані з одного або декількох творів місця, що складаються з тих самих слів (так звана. конкорданція слів) або яка містить той самий зміст (так звана реальна конкорданція); зібрання за абеткою усіх слів, виразів і фраз, що зустрічаються у Священному Писанні із вказуванням місця, де вони знаходяться.