конкременти
КОНКРЕМЕНТИ, -а, ч. 1. мн. Тверді тіла, що утворюються в організмі людини, особливо в жовчному міхурі з солей та колоїдних речовин внаслідок порушення обміну речовин; камені в сечовивідних шляхах найчастіше утворюються з солей оксалату кальцію і бувають помітні під час рентгенологічного обстеження; більшість цих каменів викликають у людини болючі відчуття, незалежно від того, знаходиться камінь у нирці, сечоводі або сечовому міхурі; проходження каменів вниз по протоці (наприклад, по жовчній протоці або по сечоводу) викликає в людини сильний біль; такі камені зазвичай видаляють хірургічним шляхом за допомогою роздрібнення або літотрипсії; камені також можуть відкладатися в протоках слинних залоз. 2. Кальцифіковані відкладення, що утворюються на поверхні зубів; зубні камені перешкоджають очищенню зубів і можуть призвести до розвитку у людини гінгівіту.
конкремент
КОНКРЕМЕНТ, -а, ч. Див. конкременти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | конкремент | конкременти |
Родовий | конкременту | конкрементів |
Давальний | конкрементові, конкременту | конкрементам |
Знахідний | конкремент | конкременти |
Орудний | конкрементом | конкрементами |
Місцевий | на/у конкременті | на/у конкрементах |
Кличний | конкременте | конкременти |