коржики
КОРЖИКИ, ів, мн. (одн. коржик, а, ч. ). Печиво з тіста (з цукром або на меду), переважно у формі кружечків. І ласощі все тілько їли [праведники], Сластьони, коржики, стовпці (Котл., І, 1952, 149); Коли гості впоралися з ними [стравами], подали десерт - .. всякі солодкі тістечка, мазурки, пляцки та коржики з коринкою (Тулуб, Людолови, І, 1957, 98).
коржик
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | коржик | коржики |
Родовий | коржика | коржиків |
Давальний | коржикові, коржику | коржикам |
Знахідний | коржик | коржики |
Орудний | коржиком | коржиками |
Місцевий | на/у коржику | на/у коржиках |
Кличний | коржику | коржики |