КРИНИЧОВИНА, и, ж., рідко. Джерело (у 1 знач.), сукупність джерел. Тут липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами.. над холодною криничовиною (Вовчок, І, 1955, 194); Шукає вона очима тих ярків зелених, де буває криничевина (Н.-Лев., І, 1956, 114).