кінь
КІНЬ, коня, ч. 1. Велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів. З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні (Шевч., II, 1953, 42); Багіров пропонує: ..вибрати найміцніших коней, запрягти в один віз і тягти його до шосе (Гончар, III, 1959, 224); * Образно. Кінь залізний важко дихав І вагонами гримів (Сос., І, 1957, 180); * У порівн. Дочка не дуже-то й слухає матері: загне голову, як муштрований кінь, та й вийде з кімнати (Вовчок, І, 1955, 16).
Арабський кінь див. арабський; Верховий кінь див. верховий; Заладнати ногу коневі (коню) див. заладнати; На коні! - у кавалерії - команда сідати на коні. І чути крик: «Вперед, на коні!» (Сос., І, 1957, 423).
@ Був кінь, та [й] з'їздився - про того або те, що втратило свою колишню цінність, значення. [Річард:] Не хочу я, щоб мій коханий Деві й молоді товариші його на мене головою покивали: «був кінь, та заїздився!» (Л. Укр., III, 1952, 107); Бути на коні [бути] і під конем - мати великий життєвий досвід. Він на своїм віку звідав усього. Був Шавкун на коні, був і під конем (Мирний, II, 1954, 261); Грати конем (кіньми, на коні, на конях) див. грати2; Дарованому коневі зубів не лічать; Дарованому коневі в зуби не дивляться (не заглядають) - не годиться висловлювати незадоволення з приводу подарунка. - Беріть, ..якщо дарують, дарованому коневі в зуби не дивляться! (Мирний, IV, 1955, 240); Збити коня (коней) див. збивати; На коні бути (почувати себе і т. ін. ) - бути (почувати себе) у вигідному становищі. Вона почувала себе на коні і.. глушила своїм ляскотінням усіх (Баш, Надія, 1960, 217); Старий кінь борозни не зіпсує - досвідчена людина справі не зашкодить, а тільки принесе користь. - Нічого, що старий,- подумав Кузьмич.- Старий кінь борозни не зіпсує... (Руд., Вітер.., 1958, 369); Троянський кінь див. троянський; Хоч конем грай див. грати2.
2. Шахова фігура з зображенням голови коня. Кожен противник перед початком партії має в своєму розпорядженні такі фігури: одного короля, одного ферзя, дві тури, двох слонів, двох коней, вісім пішаків (Перша книга шахіста, 1952, 18).
@ Хід конем - про рішучий засіб, який застосовують у крайньому випадку.
3. Оббита шкірою колода (у 1 знач.) на чотирьох ніжках для гімнастичних вправ; кобила (у 3 знач.). Тут їй подобалось: можна досхочу гойдатись на кільцях, ..вправлятись на брусах, стрибати через коня (В ім'я Вітч., 1954, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кінь | коні |
Родовий | коня | коней |
Давальний | коневі, коню | коням |
Знахідний | коня | коней |
Орудний | конем | кіньми |
Місцевий | на/у конях | на/у конях |
Кличний | коню | коні |
§ 8. Чергування О — І, Е — І (п. 1, а, 1): кінь, коня
§ 16. Коли пишеться Ь (п. 1, а): кінь
§ 20. Подвоєння та подовження приголосних (п. 1, в): кінь
§ 48. ІІ відміна. Однина. Родовий відмінок (п. 2, б): коня
§ 50. ІІ відміна. Однина. Знахідний відмінок (п. 1): коня
§ 51. ІІ відміна. Однина. Орудний відмінок (п. 1): конем
§ 52. ІІ відміна. Однина. Місцевий відмінок (п. 1, а): коневі, коні
§ 52. ІІ відміна. Однина. Місцевий відмінок (п. 1, б, прим.): коневі, коні
§ 55. ІІ відміна. Множина. Родовий відмінок (п. 3): коней
§ 57. ІІ відміна. Множина. Знахідний відмінок (п. 1, прим.): коні, коней
§ 58. ІІ відміна. Множина. Орудний відмінок (п. 2): коня, коням, кіньми