мінса
МІНСА, -и, ж. Термін, що позначає повністю накритий стіл, не тільки засервірований, але й зі стравами, що на ньому стоять, тобто повністю підготовлений до трапези; поняття мінса пов'язане цілком з епохою Середньовіччя й почасти епохою Відродження; уже з початку Нового часу, особливо після французької революції, накритим столом вважається засервірований посудом і столовими приборами стіл, страви до якого подаються лише тоді, коли всі обідаючи сидять уже за ним; мінси використовуються й тепер в особливих випадках, коли треба уникнути присутності обслуговуючого персоналу.