монотеоретизм
МОНОТЕОРЕТИЗМ, -у, ч. Агресивна наполегливість, що проявляється при пропаганді теорій, що претендують на монополію істини. // Установка на жорстко детерміністичне тлумачення подій, виключення випадковості, невизначеності, багатозначності – показників неповноти знання – як із самого світу, так і з апарату його опису.