мусака
МУСАКА, -и, ж., кул. Турецька страва, що поширилося серед балканських народів, які входили до Турецької (Оттоманської) імперії; готується зі шматочків баранини, злегка відбитих (або з баранячого фаршу, змішаного з сирим яйцем), які закладаються у вогнетривку посудину між рядами різних овочів: цибулі, картоплі, баклажанів, помідорів, кабачків, потім заливаються сумішшю олії, баранячого жиру й сметани та присмачуються прянощами (часником, петрушкою, кропом, селерою, базиліком, перцем); страва тушкується в духовці протягом години.
мусак
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мусак | мусаки |
Родовий | мусака | мусаків |
Давальний | мусакові, мусаку | мусакам |
Знахідний | мусак | мусаки |
Орудний | мусаком | мусаками |
Місцевий | на/у мусаку | на/у мусаках |
Кличний | мусаку | мусаки |