нерушний
НЕРУШНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що нерушимий. З часів давніх нерушні звичаї, сподобання та примхи людські (Граб., І, 1959, 559); Темна ялина замовкла, дрімає, Спустивши в несилі нерушнії віти (Дн. Чайка, Тв., 1960, 327); На терасі кафе стояли свічки, і полум'я їх було немов вилите з гарячого золота - нерушне і некліпливе (Смолич, II, 1958, 114).