ОБРЮЗГЛИЙ, а, е, рідко. Те саме, що брезклий. Христя забачила перед собою високу молодицю з широким обрюзглим лицем і заспаними очима (Мирний, III, 1954, 368); Пані Храпкевичка, повільно пересуваючи своє обрюзгле тіло по паркету, співчутливо глянула на дочку (Іщук, Вербівчани, 1961, 73).