оний
ОНИЙ, а, онеї, они, займ. вказ., заст. 1. Уживається для вказування на що-небудь, відмінне від чогось іншого; той, інший. Якби не теє, та не онеє, та ще не дещо другеє (Номис, 1864, № 5380); А поки те, та се, та оне... Ходімо просто-навпростець До Ескулапа на ралець (Шевч., II, 1963, 423); [Кукса:] А, то ви все про теє? [Дранко:] Та вже ж не про онеє! (Кроп., І, 1958, 177).
2. Уживається для вказування на що-небудь щойно згадане або відоме; той, той самий. - Чи потрібний цей інтерес? - Дуже, дуже потрібний, сам.. благочинний цікавиться оним (Стельмах, І, 1962, 268); Матушка Раїса так і виводила олівцем: - Лукія Фараонка - для оної куплено два аршини ситцю на плаття (Донч., III, 1956, 89).
@ Во врем'я оно; Во дні (в дні) они; В оний час, заст. - колись, у давні часи. Старенька сестро Аполлона, Якби ви часом хоч на час Придибали-таки до нас Та, як бувало во дні они, Возвисили б свій божий глас До оди (Шевч., II, 1963, 90); [Ярослав:] Вже знялася бранная тривога... І мушу знов трудити хвору ногу І брати меч, як в они бурні дні (Коч., Я. Мудрий, 1946, 114); Як в оний час, так і тепер на муки Віддав би ти апостолів своїх... (Стар., Поет. тв., 1958, 73); Не оне (онеє): а) уживається для вираження негативного ставлення, нехоті до чого-небудь. Та і Тетяна нишком плаче, а до роботи не оне (Сл. Гр.); б) не те, що потрібно, щось інше. Тут довго тяжко рахували І скілько не коверзували, Та все було, що не оне (Котл., І, 1952, 106).