ОРУЖНО, присл., заст. Із зброєю в руках. Хай сербин розкаже, чи ми не братались Оружно у щасті і горі (Стар., Вибр., 1959, 9); Заривали [люди] в землю збіжжя, гроші та хліб - і поспішали на Січ, щоб стати оружно до війська (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 67).