остеобласти
ОСТЕОБЛАСТИ, тів, мн. Кісткоутворюючі клітини людини і хребетних тварин. При переломах кісток кісткова мозоля утворюється внаслідок розростання спеціальних клітин фізіологічної системи сполучної тканини, так званих остеобластів (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 365).
остеобласт
ОСТЕОБЛАСТ, -а, ч. Див. остеобласти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | остеобласт | остеобласти |
Родовий | остеобласта | остеобластів |
Давальний | остеобластові, остеобласту | остеобластам |
Знахідний | остеобласт | остеобласти |
Орудний | остеобластом | остеобластами |
Місцевий | на/у остеобласті | на/у остеобластах |
Кличний | остеобласте | остеобласти |