оранта
ОРАНТА, -и, ж. Один із найдавніших християнських образів; зображення Богоматері, заступниці людей, покровительки бідних; образ молитви; Оранта зображувалася з піднятими вгору руками – жест молитви; це один із найдавніших жестів, що звернений до Бога і означав благання, прохання; подібна молитовна поза відома з біблійних часів; перші зображення Богородиці-Оранти (без немовляти) зустрічаються уже в римських катакомбах.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Оранта | Оранти |
Родовий | Оранти | Орант |
Давальний | Оранті | Орантам |
Знахідний | Оранту | Орант |
Орудний | Орантою | Орантами |
Місцевий | на/у Оранті | на/у Орантах |
Кличний | Оранто | Оранти |