палеозавр
ПАЛЕОЗАВР, а, ч. Величезна викопна ящірка. * Образно. - То на горах не поліцейські доми з пожежними каланчами: то палеозаври та мастодонти примостилися на суходолі (Н.-Лев., IV, 1956, 260).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | палеозавр | палеозаври |
Родовий | палеозавра | палеозаврів |
Давальний | палеозаврові, палеозавру | палеозаврам |
Знахідний | палеозавра | палеозаврів |
Орудний | палеозавром | палеозаврами |
Місцевий | на/у палеозаврі, палеозаврові | на/у палеозаврах |
Кличний | палеозавре | палеозаври |