поженити
ПОЖЕНИТИ, женю, жениш, док., перех. 1. Док. до женити. От царівні він так уподобався, що й поженили їх (Сл. Гр.).
2. Оженити всіх або багатьох. [Гапка:] Ні, не я вас [своїх дітей] поженила, не я й заміж повіддавала (Кроп., II, 1958, 149); Повіддававши та поженивши дітей, він сам опинився на злидарській пайці грунту (Стельмах, І, 1962, 600).