получчати
ПОЛУЧЧАТИ, аю, аєш, док., розм., рідко, 1. Стати кращим, поліпшати; // безос. Змінитися на краще, покращати (про стан здоров'я).-Та їй [Марусі], здається, трохи получчало: буде здорова! (Вовчок, І, 1955, 235).
2. Погарнішати, покрасивішати (про зовнішній вигляд). - Дивись, який став! Як получчав! Бач, радується! (Вовчок, VI, 1956, 243).