поручата
ПОРУЧАТА, чат, мн., заст. Поруччя, поручні. - Йдемо ми рядком через місток збоку попід поручатами, а дошки під нами ворушаться та вгинаються, неначе клавіші на фортепіані (Н.-Лев., IV, 1956, 66); Покій фабриканта.. Дрейсігера.. Крісла й софа криті червоним, поручата в них з червоного дерева різьблені та цяцьковані (Л. Укр., IV, 1954, 233).