руснаки
РУСНАКИ, ів, мн. (одн. руснак, а, ч.; русначка, и, ж.), діал. Русини. Ще далі за Ярмутою, в далечіні видно сільце Шляхтову над самою течією. Це вже останнє в Карпатах село, заселене русинами, чи «руснаками», як вони самі себе звуть (Н.-Лев., II, 1956, 396); Якийсь жовнір почав мені відповідати по-польськи, але вухо чуло, що це наш брат, руснак (Хотк., II, 1966, 370); Дівчата-русначки заплітаються там в дрібниці, і в кожної сорочки з поликами (Свидн., Люборацькі, 1955, 4).
руснак
РУСНАК див. руснаки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | руснак | руснаки |
Родовий | руснака | руснаків |
Давальний | руснакові, руснаку | руснакам |
Знахідний | руснака | руснаків |
Орудний | руснаком | руснаками |
Місцевий | на/у руснаку, руснакові | на/у руснаках |
Кличний | руснаку | руснаки |