робити
РОБИТИ, роблю, робиш; мн. роблять; недок. 1. перех. Займатися якою-небудь справою, діяльністю. «А що ваші роблять?» - «Пообідали та хліб їдять» (Укр.. присл.., 1963, 63); Без нарікань вона робила найтяжчу роботу, спочатку жіночу, а після смерті Карпа й чоловічу (Стельмах, II, 1962, 209); // у сполуч. з ім. у знах. в. Уживається в знач.: виконувати, здійснювати те, що виражено іменником. Василь знав, що старого Власова не буде дома, - він.. робив ревізію (Мирний, IV, 1955, 144); Роблю таку велику уступну через те, що я людина не комерційна (Коцюб., III, 1956, 231); Воронцов сидів на стільці, а вродлива, надміру серйозна фельдшерка з санітарної роти робила йому перев'язку (Гончар, III, 1959, 130); Оксен наказав: - Поранених і забитих на сани - і негайно відходити. Ваш взвод - на охорону. Відхід робіть якнайшвидше (Тют., Вир, 1964, 528); // у сполуч. із словами на позначення міри, кількості. Уживається в знач.: виконувати роботу, дію у вказаному обсязі. Хоча полк Самієва у цьому наступі робив по півсотні й більше кілометрів на добу, - жоден боєць не відставав (Гончар, III, 1959, 423); // рідко. Обробляти (землю). Це буде довга книга, і ніхто в ній не плакатиме, як не плакав Данило, батько його, дід та прадід, ївши гіркий хліб, роблячи землю на пана та на дуків (Ю. Янов., II, 1958, 233).
@ Діло робити див. діло; Дурня робити з себе див. дурень; З (від) нічого робити - через неробство. Перебирали [актори] від нічого робити в пам'яті днів минулих анекдоти, спочатку напівголосно, потім, забувшись, голосніше (Полт., Повість.., 1960, 404); На місці робити див. місце; Не з того кінця робити див. кінець1; Нічого (нема що) робити - неможливо вчинити так, як хочеш, треба примиритися з тим, що є. Прибіг знов прикажчик. - Ставайте на косовицю за плату! - Не хочемо за гроші. З копи давай!.. Нічого німцеві робити, прийшлося віддати з копи (Мирний, IV, 1955, 247); Прикро мені дуже, що прийдеться нидіти по тих клініках, - се варто пекла! - але вже нема що робити (Л. Укр., V, 1956, 31); Робити бісики [оком (очима)] див. бісик; Робити великі очі див. око1; Робити вигляд див. вигляд; Робити візит (візити) кому - відвідувати кого-небудь. - Я не якась там ліберальна молоденька панна, щоб робити самій візити паничам (Н.-Лев., VI, 1966, 70); Робити внесок див. внесок; Робити вплив див. вплив; Робити враження див. враження1; Робити добру (веселу) міну при недобрій (поганій) грі див. міна1; Робити дурника див. дурник; Робити коліно - повертати під яким-небудь кутом. Там, де Ташань робить круте коліно, напроти садиби, - вир (Тют., Вир, 1964, 122); Робити милість (милость) див. милість; Робити пакость (пакість) див. пакость; Робити погоду див. погода; Робити приємність див. приємність; Робити своє [діло] - виконувати те, що належить, призначено. Старости робили своє діло: вони умовляли.. Сикліту Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Григ., Вибр., 1959, 36); Робити сцену кому - сваритися з ким-небудь, виражаючи своє незадоволення. Коли він не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (Коцюб., І, 1955, 406); Робити честь див. честь; Тільки те й робити, що... - бути зайнятим чим-небудь одним. Журби й турботи не знали [Максим та Явдоха]... Тільки те й робили, що пили та гуляли (Мирний, І, 1949, 236); Хоч на лисині роби див. лисина.
2. перех. Виготовляти, виробляти що-небудь. Плахта на ній.. ще материнська - придана; тепер вже таких не роблять (Кв.-Осн., II, 1956, 26); Високі щогли кораблів теж роблять із сосни (Забіла., Одна сім'я, 1950, 81); Дід ніколи не сидів без діла - плів рукавиці, робив веретена, в'язав батоги (Ю. Янов., Мир, 1956, 190); // Створювати мистецькі вироби, твори. - Колись бувало робив різьбу мистецьку до палат, до дому божого... Давно було... (Л. Укр., І, 1951, 442); Я робив його [фільм «Щорс»] з любов'ю і великим напруженням всіх своїх сил, як пам'ятник народу, як знак своєї любові і глибокої поваги до героя великого українського Жовтня (Довж., І, 1958, 26); Коли я робив сценарій, мені здавалося, що його можна з початку й до кінця записати в біблію або вирубати зубилом на мармурі (Ю. Янов., II, 1958, 23).
@ Робити хліб - займатися хліборобством. - На Січі добре козакувати, а на займанщині хліб робити! - сказав [Мирон] сам собі (Мирний, І, 1949, 180).
3. перех. і без додатка. Діяти, поводитися яким-небудь способом, чином. Бідна моя головонько! Що мені робити? (Шевч., І, 1963, 34); - Щоб більше жаху їй [Щуці] завдать І щоб усяк боявся так робити, - У річці вражу Щуку утопити! (Гл., Вибр., 1951, 44); Калинович скам'янів на місці, не знаючи, що робити (Фр., VI, 1951, 156); - Я надточу коло коміра, в нас так роблять, з-під каптана не видко! (Л. Укр., III, 1952, 652); - Слухайте свого отамана, а робіть те, що самі знаєте, що велить козацька честь (Довж., І, 1958, 256); Майже ніколи не чули, щоб він кричав і метушився. Все він робив, як і говорив, спокійно, рівно (Гончар, III, 1959, 97); // Уживати якихось заходів. Скінчивши своє діло, піп звернувся до Замфіра: - Що ж ви нічого не робите слабій? Замфір махнув рукою: - Де там нічого... Ворожок та шептух була повна хата... (Коцюб., І, 1955, 229); Вона без пам'яті летіла до Свирида Яковлевича і лаяла його, чому.. власть не робить чогось такого, щоб заспокоїти мужика (Стельмах, II, 1962, 234); // для кого. Подавати допомогу кому-небудь. Він [М. Горький] з родиною так дбають за мене, так багато роблять для мене, що я почуваю гарячу вдячність (Коцюб., III, 1956, 358).
@ Робити під себе - мочитися, випорожнятися в постелі (про дітей, хворих); Своїм (його і т. ін. ) робом робити див. роб; Робити ставку на що - розраховувати, покладати великі надії на що-небудь. Імперіалізм робить головну ставку на антикомунізм (Матер. XXIV з. КП України, 1971, 55); Ідеологічна реакція робить ставку на залишки міщанських, обивательських смаків у нашому суспільстві (Талант.., 1958, 20); Що [ж] робити?; Що маю (має і т. ін. ) робити?; Що ти робитимеш (ви робитимете)?; Що тут робити? - іншого виходу з становища немає; доводиться миритися з тим, що є. - Що мої гроші!.. Чи можна ж на них піднятись! - Та на перший час буде й сих. Що ж робити, коли нема більш? (Кв.-Осн., II, 1956, 258); Що тут робити? Мусили ми чекати 3 години другого поїзда (Коцюб., III, 1956, 338); Щось треба робити - уживається для наголошення необхідності вживати якихось радикальних заходів. - В чім же справа? А в тім, що дрібними повстанськими загонами ворога не знищити. Не виходить, товариші, - Щось треба робити! - голосно зітхнув Прокопенко (Довж., І, 1958, 138); Що (чого) [вже] не робив (не робила, не робили) - хоч як старався, яких тільки заходів не вживав. Кирило Іванович що не робив - нічого не вдіє (Мирний, І, 1954, 160); Чого вже не робили тії старости і комісари з городовими козаками.. Як уже не вмудрялись, щоб погасити теє полом'я [повстання]! (П. Куліш, Вибр., 1969, 52).
4. перех., ким, чим. Перетворювати кого-, що-небудь у когось, щось. Чіпка чесав шляхом, заклопотаний одною думкою про землю.. - Земля тебе годує... земля хазяїном робить... (Мирний, І, 1949, 242); - Моя дружина - свята!.. - Війна і святих робить грішницями (Стельмах, II, 1962, 62); // Надавати кому-, чому-небудь певних властивостей, якостей, ознак, якогось вигляду. Зігнутий, наче під важким гнітом, стан робив цю двадцятип'ятилітню жінку старою (Коцюб., І, 1955, 187); Од постійної важкої роботи, від натуги м'язи на лиці виступали тепер іще виразніш, а брови завжди тісно докупи зведені. І це робило лице його не по літах мужнім і суворим (Головко, II, 1957, 401); Дивні пахощі весняного цвітіння роблять повітря якимсь солодким і пахучим, наче ранній, першого взятку мед (Кол., На фронті.., 1959, 59); // Примушувати кого-небудь бути кимсь. [Сабіна:] Нехай звелить мій пан мені крутити жорна, кіз доїти, носити воду, - все те буде легше, аніж прислужницею бути в пані.. [Xуса:] Я не на те учу рабинь по-римськи, щоб потім їх скотарками робити (Л. Укр., III, 1952, 168); А хіба ж на світі є такий закон, щоб відбирав хліб від їхніх дітей, робив їх жебраками!.. (Коцюб., І, 1955, 194); // Характеризувати кого-небудь певним чином.
@ З мухи робити слона див. муха; Робити звіра див. звір1; Робити з губи халяву див. губа1; Робити з писка халяву див. писок.
5. перех. і без додатка. Приводити до чого-небудь, спричиняти, викликати щось. Ось слухай же, що то роблять Заздрощі на світі І ненатля голодная (Шевч., II, 1953, 51); Чіпка давно чув, буцім горілка робить полегкість (Мирний, І, 1949, 246); Не було листа нині від тебе. Те, певно, капосна пошта робить (Коцюб., III, 1956, 178); // перех. Заподіювати, чинити кому-небудь зло, завдавати болю і т. ін. Брехун собі ворог і людям зло робить (Кв.-Осн., II, 1956, 487); Їй-богу, братія, прощаю І милосердому молюсь, Щоб ви лихим чим не згадали; Хоч я вам кривди не робив (Шевч., II, 1953, 57); // перех. Створювати що-небудь. Стали вони тяжкими ворогами. Кожен кожному робив перешкоди, кожен кожного судив між людьми (Мирний, І, 1949, 218); Баби своїми пискливими голосами робили справжній шарварок (Коцюб., І, 1955, 192); [Любов:] Ти все віриш в дива... [Орест:] Вір і ти! Любо, молодість робить дива (Л. Укр., II, 1951, 91).
6. неперех. Займатися якою-небудь, перев. фізичною, працею; працювати. На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить (Укр.. присл.., 1955, 81); - Роботи не боюсь: треба жити, то треба й робити (Вовчок, І, 1955, 15); Девіз немудрий свій тут написала праця - Нехай вибагливий не подивує гість: Хто робить, той і їсть (Рильський, І, 1956, 95); // ким, чим, на кому - чому. Використовувати кого-, що-небудь як силу, засіб, знаряддя праці. Мар'янівщани кохалися у волах, а не в конях: конем так - поїхати куди, прогулятися, а волом - робити (Мирний, III, 1954, 8); - Тут комбайном і робити ніяк (Гончар, III, 1959, 31).
@ Робити, як віл [у ярмі] див. віл.
7. неперех. Обслуговувати кого-небудь своєю працею. Кріпаки раді такі, що діждали весни, першої вільної весни, що годі на панів робити... (Мирний, І, 1949, 323); Скільки робив Мар'ян у нього, скільки тягнулась його рука до господарського харчу, та ніколи він, Плачинда, не почастував поденщика з.. легкою душею (Стельмах, І, 1962, 27); // Працювати де-небудь, перебувати на службі, роботі. - А хто ж в управі робитиме?.. Хіба хто знає, яка там робота? - Та наймемо такого розумного, як ти, то й робитиме, - кольнули його [писаря] кріпаки (Мирний, І, 1949, 378); Одягнув я, смуглявий юнак, коли став на заводі робити, не свитину, а теплий піджак (Сос., I, 1957, 243); // Перебувати на якійсь посаді. Мама в мене робить за майстра, Краще всіх верстат вона знає! (Мур., Хороші сусіди, 1948, 15); Вдень свіжий номер газети виносився в сумці газетяра. Експедиторами робили три комсомольці (Смолич, V, 1959, 384).
8. неперех., розм. Перебувати в дії, діяти, виконуючи своє призначення; функціонувати. Онде співає дівчина.. Старанно і сумлінно витягує голос, важко, у поті чола працюють груди і робить горло (Коцюб., II, 1955, 239); Це ж була дійсно «нормальна», «здорова» людина: всі члени були пропорціонально розвинені; ні хвороби, ні всякі там бацили не мали на нього жодного впливу; шлунок робив як машина (Хотк., І, 1966, 120).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | роблю | робимо |
2 особа | робиш | робите |
3 особа | робить | роблять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | робитиму | робитимемо |
2 особа | робитимеш | робитимете |
3 особа | робитиме | робитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | робив | робили |
Жіночий рід | робила | |
Середній рід | робило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | робімо | |
2 особа | роби | робіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | роблячи | |
Минулий час | робивши |