силікати
СИЛІКАТИ, ів, мн. (одн. силікат, у, ч. ). 1. Мінерали і синтетичні хімічні сполуки, що за складом є солями кремнієвих кислот. Силікати, або солі кремнієвих кислот, у будові Землі відіграють велику роль. Вони становлять більшу частину гірських порід (Курс заг. геол., 1947, 56); З усіх силікатів (солей кремнієвої кислоти) розчинні тільки силікати натрію і калію (Цікава хімія, 1954, 111).
2. Загальна назва виробів із таких мінералів або їх сполук (скло, фарфор, цемент, цегла і т. ін.).
силікат
СИЛІКАТ див. силікати.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | силікат | силікати |
Родовий | силікату | силікатів |
Давальний | силікатові, силікату | силікатам |
Знахідний | силікат | силікати |
Орудний | силікатом | силікатами |
Місцевий | на/у силікаті | на/у силікатах |
Кличний | силікате | силікати |